Технологія вирощування дині на краплинному зрошенні

Біологічні характеристики

Диня перехресно запилювана однорічна рослина сімейства Гарбузові, добре стійка до посухи, погано переносить підвищену вологість, в умовах жаркого клімату формує плоди з високим вмістом сухих речовин і цукрів. Культура світло, - і теплолюбна, оскільки батьківщиною рослини є Афганістан, Мала Азія, Середня Азія (за іншими джерелами - це Центральна Африка). Саме виростання в жаркому кліматі сприяє утворенню у дині ароматної солодкої м'якоті з неповторним смаком. Ефективною оптимальною сумою температур для дині є 3100 - 3400°С, тому в Україні найбільш підходящим для промислового вирощування дині є пояс Степу (частково Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, Північний Крим).

Диня давно вже стала традиційним делікатесним і дієтичним продуктом харчування. Культура багата високим вмістом вітаміну С і залізом, сахарозою, пектиновими речовинами, фолієвою та пантотеновою кислотами, мінеральними солями магнію, фосфору, натрію, калію, цілою групою вітаміну В, РР, сорти з оранжевою м'якоттю містять високий відсоток каротину.

Завдяки біохімічному складу диня має цілу низку лікувальних властивостей. Цілющий ефект дині виявлено при лікуванні атеросклерозу, гіпертонії, анемії, недугах серцево - судинної системи, подагрі, недокрів'ї. Вживання дині регулярно і в достатній кількості стимулює роботу шлунково - кишкового тракту, забезпечує профілактику ниркових захворювань. Також в медицині використовують витяжку з насіння дині для лікування бронхітів, наривів, ниркових хвороб, а в косметології використовується сік дині. Однак зловживати динею не варто, щоб не викликати порушення в роботі ШКТ.

Хороша диня у свіжому вигляді, у в'яленому і сушеному. З дині виготовляють цукати, варять варення, маринади, а з насіння добувають цінну олію.

Інститут харчування МОЗ України визначає річну норму споживання дині на одну дорослу людину в 9.5 кг. Це означає, що промислова норма вирощування культури повинна становити близько 400 тис. т, в той час як в дійсності середньорічний валовий збір врожаю дині становить не більше 50 - 75 тис.т, що значно нижче необхідної кількості і потенційної врожайності культури (сучасні гібриди здатні забезпечити 50 - 60 т з 1 гектара).

Вимоги до ґрунтів, сівозміна й сорти

Для вирощування дині найбільш підходящі структурні легкосуглинкові і супіщані ґрунти з нейтральною або слаболужною реакцією (pH = 6.5 - 7), багаті органічними речовинами, з оптимальною щільністю 1.18 - 1.32 т / м, з глибиною залягання ґрунтових вод понад 2 метри. Постійного догляду у вигляді розпушування потребують більш важкі ґрунти.

У сівозміні диню слід розміщувати після бобових овочевих культур, цукрової кукурудзи, однорічних і багаторічних трав. Припустимо висівати диню після овочевих коренеплодів, ріпчастої цибулі, капусти і картоплі. Повертати диню на колишнє місце в сівозміні слід не раніше, ніж через 5 - 6 років - це значно скоротить ступінь ураження характерними шкідниками та хворобами. Подібні терміни дещо ускладнюють вирощування культури на краплинному зрошенні в короткоротаційні терміни сівозміни.

Існує п'ять основних груп сортів дині в залежності від термінів дозрівання від моменту появи сходів: ранньостиглі (60 - 70 діб), середньоранні (70 - 80 діб), середньостиглі (80 - 90), середньопізні (90 - 100), пізньостиглі (понад 100 діб).

«Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні» рекомендує для вирощування понад 50 сортів і гібридів дині. Гібридне насіння переважно вирощують саме на крапельному зрошенні. Найвищу врожайність мають гібриди Раймонд F1, Амал F1, Роксолана F1, Воллер F1, Делано F1. Вітчизняна селекція володіє не менш високоврожайними сортами Лада, Серпянка, Інея, Ольвія з потенційною врожайністю 35 - 40 т/га в умовах краплинного зрошення.

Висадка розсади, посів дині

Вирощують культуру двома способами: розсадним і прямим висіванням насіння у відкритий ґрунт.

Висів в ґрунт семян дыни проводять в такі строки: в регіонах Степу - ІІІ декада квітня - І декада травня. У регіонах Лісостепу - І - ІІ декада травня при встановленні температури ґрунту +13 +15°С на глибині 10 см. При краплинному зрошенні можливі пізні літні висіви гібридних сортів, що мають короткий вегетаційний період, в такому випадку посів слід закінчити до 20 червня, щоб отримати пізній урожай восени. Глибина загортання насіння залежить від щільності ґрунту - на легкосуглинистих вона становить 3.5 - 4 см, на супіщаних - до 5 см. Раціонально використовувати сівалки точного висіву для посіву дорогого гібридного насіння, забезпечуючи кінцеву густоту посіву та точну глибину загортання насіння. Залежно від сорту, обраної схеми посіву, якості насіння норма висіву становить 1.5 – 2 кг/га.

Розсадний спосіб вирощування дині на краплинному зрошенні застосовують для отримання більш ранньої продукції. Горщикову розсаду надранніх гібридів слід висаджувати після 20 - 25 днів після появи сходів, використовувати мульчувальне покриття. Розсаду висаджують не пізніше 20 травня, урожай дозріває в третій декаді червня.

При виборі схеми посіву при краплинному зрошенні перевагу віддають рядковій схемі. Відстань між стрічками і ширина міжрядь визначаються в залежності від розміщення робочих вузлів техніки, якої будуть згодом оброблятися посіви, ширини технологічної колії трактора. Застосовують і широкорядний посів. Найбільш прийнятними схемами для висадки (посіву) насіння вважаються наступні: 40 + 170х100 см, 40 + 240х100см, 140х70см, 140х100 см, 180х100 см при густоті рослин від 7.14 до 10.2 тис. шт/га.

Одночасно з посівом проводять і укладку поливних труб на глибину 2 - 3 см, після посіву ґрунт обов'язково накочують і поливають.

Укладають поливні труби і систему крапельного зрошення монтують до висадки розсади, безпосередньо перед висадкою і відразу після неї ґрунт поливають для створення смуги зволоження.

Заходи проти шкідників і хвороб

Оскільки диня продукт дієтичний, то і заходи, спрямовані на боротьбу зі шкідниками та хворобами, повинні бути перш за все профілактичними:

• Просторова ізоляція з баштанними культурами
• Дотримання сівозміни
• Запобігання загущеності посівів
• Дотримання водного, повітряного і поживного режимів
• Розпушування ґрунтів
• Підтримка оптимального рівня вологості ґрунту
• Використання сортів і гібридів, стійких до хвороб і шкідників.

Найчастіше рослини уражаються павутинним кліщем, баштанною попелицею, справжніми і несправжніми дротяниками, трипсами, динною мухою, підгризаючими совками. Інсектициди застосовуються при визначенні перевищення економічного порогу шкідливості – Актеллік 500 ЕС, к.е. (1 – 1.5 л/га), Конфідор, в.р.к. (0.25 л/га), Актара 25 WGв.г. (0.06 – 0.08 кг/га), Ф'юрі, в.е. (0.1 – 0.15 л/га), Штефесин, к.е. (0.25 – 0.5 л/га), Шерпа 25 КЕ, к.е. (0.25 – 0.3 л/га).

Диня схильна до ураження антракнозом, борошнистою росою, пероноспорозом, кореневими і стебловими гнилями, макроспоріозом. У боротьбі з антракнозом і бактеріоспорозом застосовують фунгіциди: Квадріс 250 SC, к.с. (0.6 л/га), Курзат Р44 с.л. (3 кг/га). Для профілактики захворювання несправжньою борошнистою росою (пероноспорозом) використовують Превікур 607 СЛ, в.р. (2 л/га), Альєтт, с.л. (2 кг/га). Обробку Байлетоном, з.п. (0,06 - 0,12 кг/га), Топазом 100 ЕС, к.е. (0.1 - 0.15 л/га), Топсином - М, з.п. (0.8 - 1 кг/га) проводять при виникненні загрози ураження сходів борошнистою росою.

Удобрення й підгодівлі

Диня добре сприймає удобрення, як органічні, так і мінеральні. Найкращим органічним добривом для дині є перегній великої рогатої худоби, який вносять восени під зяблеву оранку з середньою нормою витрати 20 – 25 т/га.

Дози внесених мінеральних добрив розраховують, виходячи з даних споживання рослинами мінеральних речовин із ґрунту для формування 1 т плодів: азоту – 4 кг, фосфору – 2 кг, калію – 6 – 7 кг, кальцію – 1 кг.

Необхідну сумарну кількість мінеральних добрив раціонально вносити частинами, в кілька етапів. Основне внесення проводять під зяблеву оранку - 30 - 40% калійних і 75% фосфорних добрив, ефективне подальше внесення добрив спільно з посівом з розрахунку N20Р15К15. Залишковою кількістю необхідно підгодовувати рослини протягом усього вегетаційного періоду, використовуючи його з поливною водою. Важливо враховувати той факт, що диня споживає основні макроелементи протягом росту і формування плодів неоднаково. Наприклад, на 10 - 12 тижні після посадки розсади потреба в NРК значно зростає, що пояснюється періодом максимального продукування плоду, а під час найбільшого вегетативного росту, на 4 - 6 тижні після висадки розсади або появи сходів рослинам необхідні в більшому об'ємі кальцій і магній.

Особливу увагу слід звернути на споживаність культурою калію. Макроелемент сприяє підвищенню врожайності, стійкості проти хвороб, значно покращує біохімічну структуру плоду, збільшує кількість аскорбінової кислоти і розчинних цукрів. При збільшенні калійного живлення поліпшується цвітіння культури: скоростиглість рослин збільшується за рахунок розташування жіночих квіток на батогах нижчого порядку.

З особливою обережністю необхідно застосовувати азотні добрива, так як їх надлишок сприяє накопиченню в плодах значних доз нітратів. Норми застосування азоту не повинні перевищувати 140 кг/га, вноситися обов'язково дискретно, а за 20 днів до збору врожаю внесення азотних добрив слід припинити.

Ґрунт, на якому вирощується диня, повинен бути багатий і мікроелементами - міддю, залізом, кобальтом, бором, цинком та іншими, які сприяють кращому засвоєнню рослинами макроелементів і покращують мікробіологічні процеси в ґрунті.

Зрошення

Диня завдяки історичному екотипу досить стійка до посушливих ґрунтів. Як і у всіх баштанних, у неї добре розвинена коренева система, здатна досягати глибоко залягаючих водоносних ґрунтових шарів. Стрижневий корінь дині менш розвинений, ніж у кавуна, проте він здатний розвиватися в глибину до 1 метра, а розгалуженість кореневої системи охоплює площу до 1.2 - 2 м². Диня дуже сприйнятлива до зрошення, оскільки основна коренева маса розташовується у верхньому тридцятисантиметровому шарі ґрунту, найбільш схильному до висихання. Крапельний спосіб зрошення є найбільш сприйнятливим динею, адже саме при застосуванні краплинного зрошення врожайність культури підвищується значно - на 100 - 120% по відношенню до богарі і на 50 - 60% по відношенню до дощування, а темпи дозрівання плодів прискорюються на 7 - 10 днів.

При підвищеній вологості приземних шарів повітря виникає загроза зараження рослин грибковими та бактеріальними хворобами, в зв'язку з чим крапельне зрошення має перевагу перед дощуванням.

Ефективно також дотримувати диференційований за часом розвитку рослин рівень передполивної вологості ґрунтів - «висадка-цвітіння» - 75% НВ, «цвітіння-плодоформування» - 75% НВ, «плодоформування-дозрівання» - 70% НВ. (дані визначені для легкосуглинистих ґрунтів).

Для досягнення рівня максимального накопичення в плодах цукрів і сухих речовин, підвищення лежкості плодів за 15 - 20 днів до початку масового дозрівання полив необхідно припинити.

В основі режиму краплинного зрошення дині лежить правило недопущення різких коливань вологозапасу, а в період дозрівання плодів і тривалого перезволоження ґрунту. За період вегетації загальна кількість водоспоживання дині в південних регіонах має становити 2500 - 2800м³/га з рівнем врожайності 40 - 45 т/га. Транспіраційний коефіцієнт при цьому становить 600 - 650 одиниць, а коефіцієнт водоспоживання - 60 - 70 м³/т. Глибина зволоження обумовлюється схемою посадки або посіву рослин і розміщенням поливних труб, а не глибиною залягання кореневого шару.

Визначення стиглості дині, збирання і зберігання врожаю

Стиглі плоди набувають жовтого кольору, характерний динний аромат, на корі можуть з'являтися відповідні для гібриду або сорту малюнок або сітка, плодоніжка деяких сортів відділяється. Збір здйснюють вибірково, з проміжком в 4 - 5 днів. Підвищеною лежкістю характеризуються плоди пізньостиглих сортів, їх легше транспортувати. Пізньостиглі сорти і гібриди збирають в недостиглому стані при першому зниженні плюсових температур. При вибірці застосовують навісні лотки, транспортери ТН - 12, ТПО - 50 або ТШП - 25. Якісна продукція відповідає ДСТУ 7036: 2009 Диня свіжа. Технічні умови.

На зберігання закладають дині пізньостиглих сортів і гібридів, які були вирощені на посиленому калійно - фосфорному живленні. Кількість пектинових речовин в корі плоду визначає термін зберігання. Диню зберігають при оптимальній температурі +1 +2°С при відносній вологості повітря 75% – 85%.

Економіка

В умовах крапельного поливу диня з усіх баштанних культур є найбільш прибутковою. Сучасна технологія, заснована на застосуванні розсадного способу і мульчуючого покриття, спрямована на отримання надранньої високоякісної продукції дає найбільш високий економічний результат. Відповідно капітальні вкладення і ризики теж мають високий рівень.

За оцінками експертів, Україна має досить високий експортний потенціал обробітку дині за технологією органічного землеробства.