Технологія вирощування кабачка: розсадний і безрозсадний способи вирощування

Технологія вирощування кабачка це:

• Біологічні характеристики
• Грунти, сівозміна й сорти кабачка
• Посів і висадка розсади кабачка
• Шкідники і хвороби
• Добрива і підживлення
• Зрошення
• Збір, зберігання і вимоги до якості продукції
• Економіка

Кабачок з'явився в європейській кухні порівняно недавно - в їжу молоді недостиглі зав'язі кабачка стали вживати тільки в ХІХ столітті, хоча як культура садова декоративна використовувався кабачок ще з ХV століття. Спочатку вживали тільки насіння кабачків. Родина кабачка - це Центральна і Південна Америка, де корінне населення тисячоліттями споживало кабачок з гарбузом, квасолею і кукурудзою. В Європу кабачок був завезений разом з іншими екзотичними рослинами з Нового Світу. Вперше в їжу кабачок стали вживати в середземноморській кухні в ХVІІІ столітті, в Україні він з'явився набагато пізніше, а зараз вирощують кабачок практично повсюдно.

Біологічні характеристики

Кабачок - це плодова однорічна трав'яниста рослина, відноситься до сімейства Гарбузові, є кущовим різновидом гарбуза твердошкірого. Дійсно, добре визрілі плоди мають дуже тверду шкіру. Рослина має добре розвинену центральну кореневу систему, центральний корінь здатний проникати в ґрунт на глибину 1,5-1,7 м, діаметр бічних розгалужень досягає 1,5 м, хоча основна коренева маса сконцентрована у верхньому 0-40 см рівні ґрунту. Рослина формує потужний кущ, відрізняється п'ятилопастевим листям великих розмірів, черешки слабо опушені. Культура відрізняється високою врожайністю і скоростиглістю, великою кількістю жіночих квіток, швидким ростом і коротким вегетаційним періодом.

Кабачок - це плід подовженої або зігнуто - подовженої циліндричної форми, зі стоком до плодоніжки. Колір плоду може бути від блідо - зеленого до темно - зеленого, білого, золотисто - жовтого або оранжевого з малюнком або без нього, з смужками або крапками в залежності від сорту. Білоплідні кабачки мають ніжну консистенцію м'якоті, цукіні більш щільні з гірчинкою, а жовті кабачки відрізняються від інших специфічним смаком. Смакові відтінки кабачків різного кольору відрізняються.

Кабачок вимогливий до світла і тепла. Насіння проростає при мінімальній температурі +10 +12°С, а найбільш прийнятна температура для розвитку сходів і росту +22 +27°С. При сприятливій погоді насіння проростає на 6-9 день після висіву, при зниженні температури до +10 +12°С рослина уповільнює ріст. Культура має короткий вегетаційний період в 40-60 діб. Кабачок не морозостійкий, гине при мінусових показниках температури, хоча може витримувати короткочасне зниження температури до +5°С.

Кабачок володіє цінними дієтичними та кулінарними якостями. Молоді плоди надзвичайно легко засвоюються, мають великий запас вітаміну С в шкірці, тому готувати кабачки краще в неочищеному вигляді. Кабачок - це відмінне джерело вітамінів і мінералів, клітковини, фосфору, каротину, кальцію, калію. Завдяки ніжній структурі м'якоті і відмінному смаку, а також гіпоалергенності кабачок рекомендований для дитячого харчування з раннього віку, для хворих і видужуючих, при організації дієтичного харчування для схуднення. Регулярне вживання страв з кабачків показане при порушеннях роботи шлунково-кишкового тракту, подагрі, ожирінні, порушеннях роботи нирок і печінки. Широко використовуються в харчуванні і насіння кабачків - це не просто ласощі, воно багате рослинним маслом і має лікувальну дію.

Під вирощування кабачка в Україні щорічно займають приблизно 24-28 тис. га, 60 - 65% від площі розміщено переважно в Степу і Південному Лісостепу. Щорічний валовий збір кабачків становить 450-500 тис. т, однак через невиконання норм технології і низьку культуру землеробства в цілому середня врожайність становить всього 17 - 20 т/га при оптимальній врожайності 60-80 т/га.

Ґрунти, сівозміна й сорти кабачка

Серед усіх культур сімейства Гарбузові кабачок найбільш вимогливий до вибору ґрунту. Оптимальними для обробітку культури є легкі і середні суглинки, супіски, на важких глинистих ґрунтах розвивається погано. Добре сприймає рослина нейтральні ґрунти, тому підкислені ґрунти попередньо вапнують. Свіже вапнування кабачок не переносить.

У сівозміні кабачок слід розміщувати після картоплі, капусти, цибулі, томата, кукурудзи молочно - воскової стиглості, коренеплодів, бобових, злакових і зеленних культур. Не можна розміщувати кабачок відразу після всіх представників сімейства Гарбузові - огірків, патисонів, гарбуза, оскільки у всіх культур одного сімейства загальні шкідники та хвороби. Висівати кабачок на тому ж полі, де він виростав раніше або росли будь-які представники сімейства Гарбузові, слід не раніше, ніж через 3 - 4 роки.

Сорти і гібриди кабачка поділяються за тривалістю вегетаційного періоду від моменту появи сходів на:

• Ранньостиглі - до 50 днів
• Середньоранні - 51 - 60 днів
• Середньостиглі - понад 60 днів

При застосуванні крапельного зрошення найбільш рентабельно використовувати насіння гібридів, оскільки більшість сортів кабачка, незважаючи на безліч переваг, мають два стабільних недоліки: низьку схожість і ризиковану врожайність.

Найбільш продуктивними є гібриди типу F₁ - вони зарекомендували себе з позитивного боку дружною віддачею врожаю, рівними плодами, формуванням куща відкритого типу, потенційною врожайністю вище на 20% - 25% порівняно з іншими сортами.

Посів і висадка розсади кабачка

Вирощують насіння кабачків двома способами: розсадним і безрозсадним. Вирощування розсадним способом має свої переваги і недоліки. Вирощений з розсади кабачок дає більш ранню товарну продукцію, на 15 - 20 днів, але спосіб цей більш витратний і енергоємний, ніж посів насіння у відкритий ґрунт.

Розсаду дорощують до 25-30 - денного терміну і висаджують, коли загроза заморозків мине й ґрунт прогріється до +14 +16°С на глибині 10-12 см. Для отримання надранньої екологічно чистої продукції розсаду висаджують під плівкові укриття ще на 5-10 днів раніше. Подібна технологія була розроблена Інститутом Південного овочівництва і баштанництва УААН і отримала назву «Херсонська технологія отримання надранньої продукції кабачка».

Пересаджують розсаду в попередньо добре зволожений ґрунт. Розміщують рослини в ґрунті до сім'ядоль, через 2 - 3 дні підсаджують загиблі рослини і проводять полив з метою кращого приживання розсади. Для того, щоб розсада добре вкоренилася, потягнувшись корінням за вологою, розсаду протягом 5 -6 днів від першого поливу не поливають. Як правило, розсаду висаджують у вечірні години або в похмуру погоду. При висаджуванні розсади використовують розсадосадильні машини, в основному закордонного виробництва - це Checchi Magli, H Due Manual, FMS, Ferrari, Роста - 1, Роста - 2, СКН - 6А. Висівають у відкритий ґрунт насіння тільки тих сортів і гібридів, які відповідають ДСТУ 2240 - 93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові і посівні якості. Технічні умови»

Прогрівання ґрунту повинне досягти +8 +10°С на глибині 5-6 см. В умовах Степу насіння висівають приблизно з 25 квітня по 5 травня, Закарпаття - з 20 по 25 квітня, Лісостепу - з 5 по 10 травня, Полісся - з 10 по 15 травня. Середня норма витрати насіннєвого матеріалу становить 3-5 кг/га. Механічні характеристики ґрунту впливають на глибину загортання насіння: на легких супіщаних ґрунтах вона становить 5-6 см, в легкі і середні суглинки насіння висівають на глибину 3-4 см. Погодні умови Степу і Лісостепу із застосуванням зрошення дозволяють проводити і літні висіви насіння або висаджування розсади після збирання зернових, молодої картоплі, ранньої капусти, кукурудзи молочно - воскової стиглості, гороху. У подібному випадку дотримуються часового проміжку в 55 - 60 днів до часу зниження температури до + 12°С. При застосуванні крапельного зрошення вибирають найбільш раціональні схеми висадки: 130 + 50х70см, 140х70 см, 90х70 см. При зазначених схемах посадки загущеність посівів не повинна перевищувати від 10,2 до 15,9 тис. шт/га.

Монтують систему крапельного зрошення і проводять укладання поливних труб до висаджування розсади або висіву насіння. Перед самою посадкою або посівом проводять полив для створення смуги вологого ґрунту.

Шкідники і хвороби

Кабачок уражається в основному баштанною попелицею, павутинним кліщем, трипсами. Для ефективної боротьби з ними застосовують інсектициди Бі - 58 новий к.е., Актеллік 500ЕС, Децис Форте, к.е., Карате 050 ЕС, к.е., Конфідор в.р.к., Шерпа 25КЕ, к.е., Ф'юрі 10% к.е. Найбільшої шкоди завдають кабачку борошниста роса, пероноспороз (несправжня борошниста роса), антракноз, бактеріоз. Найбільш ефективними методами боротьби і профілактики захворювань рослин є:

• заходи по просторовій ізоляції з культурами сімейства Гарбузові
• суворе дотримання сівозміни (недопущення висівання кабачка після представників сімейства Гарбузові і повернення на колишню ділянку не раніше, ніж через 3 - 4 роки)
• контроль за ступенем загущеності посівів
• дотримання норм живильного, водного і повітряного режимів
• систематичне розпушування ґрунту
• недопущення пересихання або перезволоження приземних шарів повітря
• використання стійких до захворювань гібридів

При ураженні рослин борошнистою росою застосовують фунгіциди Байлетон с.п., Топсин М с.п. Проти інших вищевказаних захворювань використовують систематично, раз на 12-14 днів, обробку фунгіцидами Превікур 607 СЛ, в.р., Ридоміл Голд МЦ, 68 WG.

Удобрення і підживлення

Кабачок добре сприймає і органічні, і мінеральні добрива. При збалансованому живленні основними елементами відгукується підвищенням врожайності на 40% - 60%, дозріванням врожаю на 8 - 10 днів раніше, поліпшенням смакових якостей плодів за рахунок збільшення цукрів на 2% - 3%. Необхідна кількість елементів живлення розраховується балансовим методом, в залежності від перспективи врожайності і поживності ґрунту. Встановлено науковими методами, що кабачок з ґрунту споживає в середньому з розрахунку на 10 т плодів азоту - від 26 до 34 кг, фосфору - від 12 до 14 кг, калію - від 45 до 55 кг, при цьому з ґрунту споживається в процентному співвідношенні 50 %, 40%, 50%, а з мінеральних добрив - 85%, 40%, 80%.

Органічні добрива в об'єміі 40-50 т/га вносяться під основну зяблеву оранку, 50% - 70% від початкового об'єму фосфорних добрив і 40% - 50% калійних. Невелика кількість добрив (10% - 15%) вносять перед посадкою розсади або посівом в місця майбутніх рядків стрічковим способом. Залишок добрив вносять у вигляді підгодівлі разом з поливною водою вперше до цвітіння, вдруге з додавання мікроелементів - під час цвітіння, третій раз - при поливі під час плодоношення. Разом з поливною водою використовують тільки повністю водорозчинні добрива.

Зрошення

Коренева система кабачка володіє значною всмоктуючою силою, чим і пояснюється посухостійкість культури. Проте, для якісного росту і формування плодів кабачку потрібно багато води, рослина добре сприймає зрошення. При хорошому зволоженні рослини збільшують споживання мінеральних речовин із ґрунту, рівень передполивної вологості ґрунту слід дотримувати диференційовано за фазами розвитку кабачка.

У першій половині вегетаційного періоду рекомендовані інтервали глибини контролю вологості становлять 0,15-0,25 м, у другій половині - 0,25-0,35 м. Сумарно кабачок споживає при вирощуванні в південних регіонах 3000-3700 м³/га. Найбільшу кількість вологи кабачок споживає під час плодоношення - до 60 м³/га, найменшу потрібно в період від висаджування розсади до появи квіток - до 30 м³/га. При прогнозованій врожайності в 60-80 т/га потрібно 40-60 м³/т води.

Збір, зберігання і вимоги до якості продукції

Терміни збирання врожаю прямо залежать від мети подальшого використання кабачків. Для реалізації свіжої продукції плоди збирають вибірково двічі на тиждень для недопущення зниження загальної врожайності через скорочення утворення нових зав'язей. Збирають молоді плоди довжиною 12-16 см, товщиною 7-10 см, що мають ніжну клейку шкірку і недорозвинене насіння. Важливо не пропустити терміни вибірки, оскільки плоди швидко переростають і втрачають технічні дані. Якість готової продукції, вирощуваної у відкритому ґрунті, відповідає ДСТУ 318 – 91 «Кабачки свіжі. Технічні умови».

Плоди кабачка повинні бути здоровими, чистими, свіжими, форма і забарвлення плоду відповідає ботанічному типу сорту або гібриду. Встановлені «Медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і продуктів харчування» рівні залишкового вмісту в плодах кабачків пестицидів, нітратів і мікотоксинів не повинні перевищувати допустимі. Для плодів, вирощених у відкритому ґрунті, допустима норма нітратів становить до 400 мг/кг, ртуті - 0,02 мг/кг, міді - 5 мг/кг, цинку - 10 мг/кг, миш'яку - 0,2 мг/кг.

Зберігають свіжу продукцію в добре провітрюваних чистих складах в тарі при температурі не вище +12°С, при відносній вологості повітря 85% або в холодильних камерах при температурі 0°С і відносній вологості повітря 90% не більше 36 годин. Для більш тривалого зберігання (до 20 діб) кабачки затарюють в щільні плівкові мішки, зберігають при температурі +1°С - +2°С.

Економіка

Молоді міцні свіжі плоди кабачка користуються попитом практично цілий рік, а в сезон попит на них значно підвищується. Вирощування кабачка на краплинному зрошенні рентабельне, оскільки оптова закупівельна ціна в середньому залежить від ранньої стиглості плодів і становить в квітні - 6-7 грн/кг, в травні - 3-4 грн/кг, в червні - 1,5-2 грн/кг. Пізні врожаї користуються меншим попитом, але і вони дають високий економічний результат. Не менш важливе і вирощування кабачка для переробки харчової промисловістю, хоча цей спосіб найменш прибутковий. При вирощуванні раннього кабачка на крапельному зрошенні та реалізації продукції в червні при середній врожайності 50 т/га дає прибуток з 1 гектара в 40-50 тис. грн, а рівень рентабельності досягає 180%.

Високу врожайність на краплинному зрошенні забезпечує використання високопродуктивних гібридів, вона досягає 60-80 т/га при дотриманні норм якості, а основним прийомом технології вирощування кабачка є саме крапельне зрошення.